Я небезпечна - бійся мого подиху,
Я норовлива - знай мене таку...
І, може, буду першим твоїм промахом
Й останньою любов"ю на віку...
Я перекреслю всі жагучі погляди,
Що стрілами літали навмання,
Я замурую й будеш зовсім поряд ти
І можна обійняти... обійня...
Перепалю стожари із минулого,
Розправлю крила й, наче, вільний птах
У небо піднімуся... Заманулося
З тобою загубитись у світах...
Бо вже настільки я душею зболена...
Хотіла ж відректися, але - ні -
Тобою я навіки заневолена -
Нам разом і горіти... не мені...
Поглянув ти і слів не треба - сказані
А сильні руки й тепле серце - ось...
І я радію: ми тепер пов"язані
Коханням, що тоді не відбулось...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2016
автор: Наташа Марос