Я ДАВНО ПІДПИСАЛА СВІЙ ВИРОК….

Я  давно  підписала  свій  вирок,
І  дороги  назад  не  буде.
Зійде  сонце  на  обрії  знову,
Я  ніколи  всього  не  забуду.  
Я  давно  зруйнувала  світ,
Мене  більше  у  ньому  немає.
Ти  мене  вже  назад  не  клич,
Моя  стежка  у  бік  звертає...
Я  давно  загубила  лік  дням,
Розірвалося  щастя  намисто
І  заплакані  вікна  дощем.
У  моєму  похмурому  місті.
Я  пішла  і  вертатись  не  буду,
І  сліди  всі  давно  розмиті.
Я  одного  лише  не  забуду,
Найщасливіші  наші  миті.
Я  згоріла  уся  до  тла,
А  хотіла  лише  зігрітись.
І  прийшла  в  моє  місто  зима,
І  назавжди  схотіла  лишитись...
Я  давно  підписала  свій  вирок,
Стало  пізно  вже  щось  змінити.
Я  давно  на  шляху  у  пропасть,
І  не  в  силі  нічого  зробити.
І  усе,  що  мені  лишилось,
Нічне  небо  розсипане  зорями.
Щось  у  серці  таке  зародилось,
Преплетене  різними  долями.
І  на  обрії  сонця  вечірнього,
Я  залишусь  в  обіймах  ночі.
Я  не  стану  комусь  подібною,
Так  у  книзі  життя  напророчено...


НАДІЯ  КИШЕНЯ  01.09.2016.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2016
автор: КОЛЮЧКА