Завжди посеред літа

Йду  до  тебе,  коханий,  на  зустріч.  В  осінь  -  із  літа.

Бачиш,  скільки  квітів  несу,  що  виросли  в  серці  моєму!  

Мене  майже  не  видно  з-під  них!

Коли  зустрінемося,  я  розсиплю  їх  навколо  нас  -  до  самого  обрію!

Обсиплю  ними  дерева,  кущі,  -  щоб  не  видно  було  жодного  сухого  листочка!

Щоб  ми  з  тобою  завжди  були  посеред  квітучого  літа  -  літа  нашого  сонячного

 кохання!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2016
автор: Мирослава Жар