Життя, відкрите для семи вітрів,
Розкрилило вітрила знов свої
Для вітру путнього благословіння
Й фортуни кочівної повеління.
Лишень північний вітер відгуляє,
Розкрию я долоні всім шляхам
І свіжий подих ранку пролунає
В нових мозолях на моїх руках.
Хай буде так,
мій день хай новим буде.
Бездумної фортуни не боюсь.
І поки мрію я – горить на небосхилі
Моя зоря – а, значить, я живу.
1998
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687144
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.09.2016
автор: Лєна Дадукевич