Здрастуй, тишо — і трояндо запашна!
Здрастуй, ноче — і сюрчання цвіркунів!
Струни стрілок вже відтяли сектор дня
На сліпучім циферблаті дивоснів.
Затинаючись у діях і думках,
Як схитнула я речей незримий стан,
То тасуючи щоденність у руках,
То без пам’яті поринувши в екран?
Пахне холодом нічний, в трояндах, двір,
І голчаста зірка, що вінчає мить,
Срібним вістрям проникає через зір,
І запитання метеликом тремтить...
2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687185
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2016
автор: Вікторія Т.