сяють чорні світанки
по серцю катаються танки
спиртом залиті очі
потреб як у тамагочі
море бушує у венах
муки закладені в генах
наче вазон із хати —
тільки б не просихати
спиш — прокидаєшся зранку
знову заснеш на світанку
наче недолюдина —
дивна бездумна тварина
поділ співіснування
алкоголю, болю, страждання
розірване коло з'єднати
лиш пити, ридати і спати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687250
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.09.2016
автор: codyein