Такі тут тихі плеса й береги,
і вітер не шелесне навкруги,
з іншого берега лиш службу чути,
сріблом блищить дзвіниця незабутня.
Тільки чутно голоси птахів,
ось хто тишу у гаю зустрів,
ковзають водомірки по воді,
рибки дрібні пливуть у глибині.
Над ними хилиться верба,
покручена, бо вже стара,
і додає свого гілля
до вод, де листя рогоза.
Пливуть вітрила хмар-човнів
і дивляться у озеро із снів,
міняють контури і вже у путь
палаци й вітряки пливуть….
31.07.2016.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687251
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.09.2016
автор: Светлана Борщ