"Життя прожити-це не поле перейти".
І ти це знаєш, Україно мила.
Крокуєш через терни у світи
Знедолена, сплюндрована, зболіла.
Омиті кров’ю босі твої ноги,
І не злічити ран болючих рук.
А серце завмирає від тривоги.
Душа твоя зазнала тяжких мук.
Прикрила тіло зношеним лахміттям,
Поклала у кишеню сухарі.
Ідеш наперекір всім лихоліттям,
Ідеш. Не оминаєш цвинтарі.
Перехрестишся, голову піднімеш,
Змахнеш сльозу спітнілим рукавом,
Пригорнеш міцно доленьку, обнімеш.
Так, згуртувавшись, легше йти обом.
Води нап’єшся з чистої криниці,
Набравшись сили, стиснеш кулаки,
Здоров’я ти попросиш у пшениціі,
Перестрибнеш байраки, рівчаки,
Спалиш будяк, пополеш бур’яни
І витопчеш колючії дороги.
Колись тут будуть йти твої сини-
Ніколи терня їм не сколе ноги.
Ти молода, в тобі вогонь палає,
Тверда, міцна і дужа, як граніт.
Тебе ніхто ніколи не здолає!
Розквітнеш і здивуєш цілий світ! 23.08.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687324
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 03.09.2016
автор: Галина Брич