[b]Ти не кохаєш, а я готовий мов вихор летіть
по землі, бігти, шалено бігти,
лечу, нема швидкості,
лечу, лину, слід перегнати смерч,
бігти, шалено бігти, у просторах,
у світах, бігти, може тоді покину цей світ
і полину в паралельний, непізнаний,
дивний, може тоді любов не буде губити,
не буде краяти мов хліб серце,
може тоді ти станеш поважати...
Не хвата швидкості, бігти, линути,
пливти,летіть, горіть, відродитись,
політ, пекло, гріхи, велика дитина,
і великий грішник. Ворота пекла,
містичний вогонь, вогонь,
що все нищить, всеосяжний, вічний.
Ворота, ці ворота ніщо.
Угода з владикою, твою любов отримати.
Душа згорить... Або вічні земні муки,
бачити як підеш за другого, бачити,
як будете вінчатись...
Бачити, що я поступився, що слабкий...
Бачити це... Краще пекло.
Вогонь, і гори тільки навпаки,
вершина, це низ.
Одвічний жар, що все попелить.
Кайдани, запах попелу.
Демони, що стоять насторожі.
Світла колись душа, світла як ангел, тьмяніє.
Кинутий ангелами напризволяще,
кинутий в спокуси, в гріхи.
Піду, горітиму, та не сам.
Янголи теж горітимуть...
Священство, мрія, заповітна мрія.
Далі гріх, маса гріхів, смертний гріх.
Що веде до загибелі душі.
Боротьба, запекла боротьба,
молитви, храм, сходи храму,
Дзвін, свіча, ікони. Щоб забути тебе. Забуду...
Молю забути... Навіки забути.
Щоб була щаслива.. Бути тобі хорошим другом.
Це неможливо. Всі методи пройти.
Ти як магніт долі, енергії, згуби....
До тебе тягне, я опираюсь, борюсь.
Не можу. Пекельний вітер, ворота раю,
не піду, полину в пекло.
Горіть не достойний кохання.
Що далі, душа розчинена в вогні.
Кров магма. Вода лава.
Тільки мов тризуб держави,
ні мов Посейдона, ні самого володаря пітьми.
Візьме до себе в слуги.
Піду, не можу більш страждати.
Сходи вниз, там трон пекельний.
Жар нестерпний. Згуба, гріх, служить пітьмі,
стати маріонеткою. Якщо ні,
звільни не дай погубити долю.
Стань хоч другом, не віддавай пітьмі.
Вона сильна, погубить все.
Захисту твоєї любові прошу.
Інакше могутність і плата за неї...
Молитва і любов свята любов лиш
Врятує грішника від гибелі душі.
Тіло, тіло живе, а душі нема...[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2016
автор: Ростислав Мельничук