Буває подивишся в очі
Буває аж в серці замкнеться
Не спиш потім посеред ночі
А ти не потрібен…здаєшся
Здаєшся і руки опустиш
Не б’єшся за щире кохання
Хоч з серця його не відпустиш
І не прокричиш ти зізнання
Воно непотрібно нікому
Бо люди не вміють любити
Залишиться в серці оскома
І з нею ти будеш жити
Буває подивишся в очі
І знаєш, любов не минеться
Прокинешся ти серед ночі
Від того, що в серці замкнеться
© Катерина Лавицька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2016
автор: Катерина Лавицька