від сьогодні (я просто лише помітив!)
всі мурахи снують по відомих лиш їм доріжках
топчуть плаци ніхто не складає маршрути
ніби хочуть війни
а війна йде горілим пластмасовим дійством
(як ото літаки що край неба вагітно ревуть!)
мурашині доріжки змітають в торішньому листі
двірники (мудаки?)
як маля (чесне слово!) із лупи націджує променів
(градів в стодвадцять емем по діаметру)
лупить сонця литтям з жерлів доменних
(скільки для статистики мертво-поранених?)
мурашина отрута не діє лишаючись зудом
сотні лапок бредуть в унісон по старому шляху
і з-під мітел з піском і торішнім затоптаним брудом
розлітаються з пилом
мурашині надії
мурашині потоплені мрії
за велінням старих двірників (мудаків?)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687534
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.09.2016
автор: Андрій Люпин