...хтось-то там грає на скрипочці собі
тихо до серця мелодію сумну
зорі і місяць з захмар"я у журбі
срібло осіннє вплітають у струну
листя зів"яле як мрії давніх літ
вітер виводить до танцю легко з віт
в сяянні місяця іній у очах
спогадом лине кохання у печаль
вітер блукає хитає ковилу
з обрію в обрії стежкою розлук
квіти схилились ніччю уві сні
мов у люлині під люляні пісні
але все гра хтось на скрипочці собі
й осені зорям і вітру у степу
слухає сумно дивиться в журбі
на ту стежину він про яку забув...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687585
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2016
автор: Ем Скитаній