[i]По небу хмари розвівають гордо стяг,
Ми всі лишень заручники в гостя́х,
Обмежені не тільки сивим часом,
Але й здоров"ям, вірою і щастям...
Ніхто не знає, що нас там чекає,
А тут життя ламає, прогинає
Та хрест важкий - підкошуються ноги,
Світліють обрієм небеснії пороги...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687731
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.09.2016
автор: Мандрівник