Сповняючи до решти все, що є,
Оте, що є, страчається до решти,
А все ще є таке, як завжди є.
Сповняє вщерть і віддається вщент.
І марно ти шукатимеш момент,
Коли його немає там, де є.
Бо є воно. Бо не було й не буде.
А тільки є. Бо те, що зветься «час», –
Лише для нас. Бо ми, нікчемні люди,
Минаємо повз те, що йде крізь нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687813
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.09.2016
автор: BABA