Босоніж...
По дорозі...
Крізь тумани,
крізь дощ
і завірюху...
Тисячі облич...
Босоніж...
На шляху
димлять вулкани...
Багато так
чужих шляхів,
чужих узбіч...
Босоніж...
Де стежками,
спотикаючись...
І різної ваги
нам небо
роздає хрести...
Життя
не проживеш
не каючись...
Чому босоніж?
Бо взутому
до Раю не дійти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687814
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2016
автор: Ірин Ка