Закінчується серпень, листю не пора
крутитись біля дерева і ліхтаря,
сухі і скручені листки ганяє вітер,
наче завмерлі жовті квіти.
Листки літають, шелестять,
ще не пора листочкам опадать,
та знов вітер зірве перед дощем
і по траві, іще зеленій, понесе.
Листя мозаїку складає,
ще не заповнені клітинки,
приносить вітер їх і замітає,
та ще міняє узірці невпинно.
Вітер хитав сурфінії на ліхтарях,
велосипедні доріжки у листках,
тремтить в берези кожний лист
і забере з собою жовтий з них.
Погасне скоро сонячний запал,
ще буде дощ рясний чи спека,
та не закінчуються літа теплі дні,
холодні ночі осені почали суперечку.
1.08.2016.
Фотографія автора.
Івано-Франківськ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687852
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.09.2016
автор: Светлана Борщ