Дерево і пташка
Під сонцем мрій в одному місці
пишалось миле деревце,
від інших чувши світлі вісті,
що десь хлюпоче джерельце.
Росло воно лише до сонця,
яке на місці не стоїть,
його мов кличе голос серця
і в небесах воно промчить.
Одного разу завітала
на гілку пташка польова
і деревцю вона співала
про світ, що дивом ожива.
Дерева слухали і інші,
плескавши листям на вітрах,
але пісні ставали гірші
совиним криком по ночах.
Думки до осені жовтіли
зеленим листям на гілках,
бо цього дерево хотіло,
не знавши щастя у пташках.
Пташина з дерева злетіла,
у світ далекий подалась,
який все мріями ясніла,
де б знову в пісні ожилась.
Пісні про щастя пригадала,
знайшовши дерево нове,
своє гніздечко збудувала
і до сих пір ще там живе.
Віктор Цвіт 27.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687888
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.09.2016
автор: Віктор Цвіт