Тобі не до розмов -
ти на війні
Мовчиш зціпивши зуби - справжній воїн.
І поки скапують чиїсь буденні дні
Твої - гарячі стріляні набої.
Тобі не до розмов.
Та й що із них?
Хіба слова напоять спраглу душу,
Як в ній вогонь на видих і на вдих
Випалює давно пустельну сушу...
Ти більш мовчиш.
Та це не головне.
Іще пустеля явить дням оазу,
Нехай і не тепер, і не одразу
Минеться це. І ця війна мине...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687938
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.09.2016
автор: Адель Станіславська