Ти на війні

Тобі  не  до  розмов  -  
ти  на  війні
Мовчиш  зціпивши  зуби  -  справжній  воїн.
І  поки  скапують  чиїсь  буденні  дні
Твої  -  гарячі  стріляні  набої.

Тобі  не  до  розмов.  
Та  й  що  із  них?
Хіба  слова  напоять  спраглу  душу,
Як  в  ній  вогонь  на  видих  і  на  вдих
Випалює  давно  пустельну  сушу...

Ти  більш  мовчиш.  
Та  це  не  головне.
Іще  пустеля  явить  дням  оазу,
Нехай  і  не  тепер,  і  не  одразу  
Минеться  це.  І  ця  війна  мине...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687938
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.09.2016
автор: Адель Станіславська