Її карі блискучі очі
Й рожеві пухлі губи
З-під яких сяяли зуби
Зводили з розуму посеред ночі.
Її м'яке шовкове тіло
Кольором молока
Готове кохатися до світанку
Палко й уміло.
Її чиста кришталева душа
Нагадувала джерело
Із смаком ''мерло''
Вона спокушає.
Її дзвінкий солодкий сміх
Смачніше меду
Немов доза в вену
Поки його чути міг.
Вона богиня.
Немов Венера.
Відчиниш скриню.
Перечитаєш листа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687940
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2016
автор: Орфей-Діоніс Хронічний