Зоряний дощ

Пиши,  дзвони,  лети...Чекаю...
Скрізь  світу  грішне  сприйняття.
А  що  робити  як  кохаю?
Нема  стандартів  у  життя.

Мовчу,  кричу  -  це  не  важливо.
Зігрій  мене  своїм  плащем.
Поглянь  на  небо  -  як  красиво!
Ми  вдвох  під  зоряним  дощем.
 
Рахуй,  лови,  підстав  долоні,
бажання  загадати  час.
Назавжди  я  в  твоїм  полоні
і  диво-мить  ця  лиш  для  нас.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2016
автор: Юлія Сніжна