коли в тобі надломиться
щось в районі сонячного сплетіння
й обвітрені губи тріщатимуть на кінці дешевого фільтру
ти думай про те, що за тебе і досі хтось палко молиться
довірливо ставить свічечку у Воскресіння
несе її у очах проти вітру.
ти справді думаєш, що ти Каїн?
Ні. насправді, ти просто Авелів брат,
в якого були міцніші яйця
для того, щоб іти по головах,
для того, щоб на коліна не опускаться.
твоє ліжко перетворилось на шконку.
і то не жалюзі, а подерті, сталеві ґрати.
ти досі думаєш, що ти вбив свого брата ?
Ти позбавив його проблем,
замотавши в поліетилен,
Засунуши йому до кишені сорочки потерту іконку.
Йому тепер добре. Через нього в лісі дихають квіти.
Йому тепер співають пташки,
поки ти їдеш в метро на роботу.
Поки ти береш три кредити,
аби твої діти
в школі мали книжки.
І поки ти витрачаєш своє життя на скорботу.
І ти досі себе картаєш.
Думаєш, що своє отримав в сто крат.
Але ти знаєш, що ти не Каїн.
Ти просто непутьовий Авелів брат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688242
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.09.2016
автор: Олька Оленька