Ранок ніч за крило тримає,
Хоча зорі усі зібрав,
Тільки матінка не дрімає:
Син же вернеться до двора.
З-під Дебальцева виніс ноги –
Обізвався вчорашнім днем.
Скільки ж випито вже тривоги!
Скільки коштують «ДЛенер»!*
Вона довго чекала сина,
Із молитвою – день і ніч,
Не помітила й скроні сиві…
Серце плакало і вві сні…
Вже сьогодні живий, здоровий
Переступить синок поріг,
Посміхнуться і очі, й брови.
Слава Богу: життя зберіг…
Він прийшов… Трохи схудлий, чорний.
Двадцять три – лише має вік.
Не такого чекала вчора –
Він сьогодні вже чоловік.
Захисник і її, й держави
Йшов крізь пекло, де «град» і «смерч».
Материнська душа дрижала:
«Добре, що обминула смерть.»
25.02.2015.
*Так звані Донецька і Луганська нар. республіки.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688269
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 13.09.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)