ПОЛЕ… ПОЛЕЧКО РІДНЕ !

Сяду  тут,  відпочину...Посиджу  хоч  хвилину
серед  поля,  де  жито  налилось  в  колоску.
Все  дзвенить,  все  співає...  Колос  ще  наливає
то  ж  вбирає  у  себе,  знаю,  музику  цю.

Тут  бджола  працьовита  над  квітками  кружляє,
і  барвистий  метелик  в  ніжнім  в'ється  танку.
І  видзвонює  жайвір  у  високому  небі...
І  мені  теж  приємно  чути  музику  цю.

Йду  додому  здалека...  Ген  в  польоті  лелека
розпростер  дужі  крила,  мов  назустріч  летить.
Ой  красиво  ж  літає!  Все  дзвенить,  все  співає.
Я  люблю  неповторну  світлу  радості  мить.

Глянь,  волошки  блакитні  посміхнулись...  Привітні!
Пелюстками  ясними  грає  вітер.  Здаля  гонить  хвилю
по  полю,  веселить  мою  долю.
Поле...  Полечко  рідне.  Як  люблю  тебе  я!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688409
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.09.2016
автор: Надія Башинська