Все, що ти хочеш зранку - це прокинутися поруч з її тілом. Щоб вона спокійно дихала тобі на шкіру і через це бігали мурашки. Щоб ти відчував її запах, її їство, її форми під своїми долонями і тіло твоє було її пристанищем. Щоб з кожною секундою ти бачив у ній щось нове, щось збудливе і спокусливо, щоб вона відкликалася у тобі аж там унизу і викликала палке бажання привласнити. Зробити своєю. Ніжно, трепетно цілувати кожну горбинку й западину, кожен вигин, бо все це, вся вона належить тобі одному і все! Бо тільки ти маєш право бути з нею поруч тут і зараз! Бо лише для тебе вона така беззахисна, прекрасна і ніжна! Бо лише ти можеш... Так мріяти. Обіймати подушку. Розплющити очі і бачити сіру стіну. Холодну постіль і тишу. А вона прокидається десь з іншим. Десь далеко від тебе. Бачить інші стіни і інші руки торкаються її атласної шкіри. Хтось інший просто зараз привласнює її собі і чує цей програшний стогін. Цей голос, це важке дихання і томне зітхання.... Так боляче. Переводиш погляд на стелю і розумієш , що нічого не змінилося. Новий день. Нова ранкова ерекція і солодкий сон. Навпроти тебе твоя реальність. Твоя самотність і вічне бажання - я хочу уранці прокидатися поруч із нею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2016
автор: #tenderness