Наступний день
Вогнем погасло в небі сонце
і день погас, немов сірник,
пітьма з`явилась незнайомцем,
принісши лампу і рушник.
Рушник на небо простелила,
явивши барвами зірки,
дивами землю звеселила
пустивши мріями річки.
А лампу взяла із собою,
пішовши сутінками в місто,
купити кави десь міцної
і у парку тихенько сісти.
Коли ж на лавці випадково,
на себе каву пролила,
створила диво помилково,
яким все місто залила.
Розбивши лампу чарівную,
звільнила світла океан,
яке тепер вночі існує,
наступним днем для всіх міщан.
Дорожній рух, пісні і мову
міщани тишею назвуть
бо коли вечір буде знову,
у сяйвах день новим почнуть.
Який потрібен для дозвілля
у колі друзів, в самоті,
щоб не було в душі свавілля
і билось серце доброті.
Віктор Цвіт 09.09.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688531
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2016
автор: Віктор Цвіт