Вірю у тебе
Якщо все забудеш
про мене, як сон,
і швидко прибудеш
в наступний сезон,
де інше кохання,
веде в унісон,
не чиню зітхання,
грозою в мусон.
Я вірю у тебе,
кохавши завжди,
що зможеш для себе
ти щастя знайти,
бо серцем не треба
плекати біди,
як сонце від тебе,
лишило сліди.
Не буду страждати
самотньо щодня,
а любо вважати,
ми досі рідня,
тебе не покину
яскравістю дня,
кохання ж не гине,
як чиста брехня.
Бо вірю у тебе,
забутим в тобі,
як зіронька неба
засяю в журбі,
бо іншу не треба,
шукати в юрбі,
як щастя для себе,
знаходжу в тобі.
Якщо не забудеш,
згадавши, мене,
кохання розбудиш
що знову мине,
не матиму слово
до тебе сумне,
бо як же чудово,
що маю тебе.
Я вірив у тебе
і вірю завжди,
бо сонцем на небі,
потрібна лиш ти,
мов серцю не треба
надія чужа,
як щастя для тебе,
чарує душа.
Віктор Цвіт 10.09.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2016
автор: Віктор Цвіт