Я не гола і не боса,
статна дівка русокоса.
Пишногруда, круглолиця –
є на віщо задивиться.
Чорноброва, синьоока,
та й під крижами нівроку…
Ще і талія осина –
очі відірвать несила.
Не варю і не сапаю,
бо метку натуру маю.
За прилавком не стою,
та сама завжди в строю.
Гарна дівка, струнконога,
в бізнесвумени дорога:
дуже схильна до ескорту –
обкручу я навіть чорта.
Є на послуги оці
грошовиті покупці.
Донжуану, мачо, франту –
послуги по прейскуранту.
Так дивись за кілька років
без напруги стільки кроків:
мерседес, диплом, будинок
ще й фундамент для родини.
Бо похилий мільйонер
пропозицію припер –
руку й серце пропонує,
ще і яхту подарує
та мільйон, а може й два…
Не боліла б голова!
Скільки там йому лишилось,
ви скажіть мені на милість…
Ну, а потім, не каліка ж,
підшукаю чоловіка,
понароджую дітей
й буде все, як у людей!
Отакі прийшли часи –
все вирішують… труси.
Не до од уже поетам,
бо тепер такі джульєтти…
03.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090303806
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2016
автор: Олександр Мачула