[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QdalscOqcWM[/youtube]
Ледь ступила осінь рання-
Квіти пізні за вікном.
На тепло ще сподівання,
Інший світ живе за склом.
Де-не-де впаде листочок,
Мов горобчик, пролетить
Сум сховається в куточок.
Та це так... на одну мить.
Побіжать знов дні за днями.
Осінь, скоро знов зима.
Допоможуть тут благання?
Не проси весни дарма.
Бадьорить осіння тиша,
Всі думки в одну сплелись.
Сад осінній золотіша.
Листя клена зайнялись.
І пала вогонь осінній.
Та радіє чом душа?
Це здалося незбагненній:
Все ж весна не залиша.
Сонце кине жмут проміння:
Веселішим стане світ.
І уся журба осіння
Від моїх втече воріт
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688788
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2016
автор: Н-А-Д-І-Я