я стою по коліна в воді
ловлю рибу руками дідів
мої руки зі сталі та міді
обросли ноги сотнями мідій
я стою затуманений часом
пропускаю до бухти баркаси
мої рухи хитають іржу
на тлі моря й небес вітражу
я стою і водночас пірнаю
на плечах несу спогадів зграю
мої руки — твої сонні рани
мої ноги — твій шлях в океани
29.08.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688800
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2016
автор: Микита Баян