Заховай свої стереотипи,
обміркуй, не суди себе!
Зміни номер телефону,
облиш, покинь усе...!
Ця вся публіка доволі подібна,
і здається, що набридло все.
Ця еронія одноманітна,
і становиться більшою, гіршою!
Як абзац, що в душі на папері,
я розколююсь - половиною.
Загартовуюсь ламаючи двері,
я взлітаю окрилено, зливою!
І так хочеться вірити, знати,
мати певність, хоть якусь гарантію!
Люди часто бувають оманливі,
хоть на це вони, не заслуговують..
Зуміють збрехати, правду сказати,
та на це лиш тоді, коли вигідно!
Я здаюся, Бо набридло мовчати!
Люди! Будьте хоч трошечки гідними!
(с)Володимир Ярославський
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2016
автор: Володимир Ярославський