Щоб вижить треба грабувать,
І ловко шкуру дерти з брата,
Як липку ближніх обдирать,
І не жаліти маму й тата.
Учитись треба багатіть,
Грошви грабунком назбирати,
Уникнуть кари і зуміть
Побудувать собі палати.
Великі злодії сидять
У офісах, не у в’язницях,
Не можуть приклад з них узять,
У селах, у містах й столицях.
Та й жити так не зможуть всі,
Бо всім не вистачить що красти,
І сподівання марні ці,
З крадіжок щастя нам не скласти.
Лиш праця - щастя для людей,
І чесні добрі заробітки,
Ростіть в трудах своїх дітей,
І злу не буде взятись звідки.
05.07.98
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688850
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.09.2016
автор: Георгій Федорович