вогнегасників не ношу сипатиму піском догоріле вугілля
перекошену міну дверей порубаю на скалки легким топірцем
час і ти
час іти
у пожежників кажуть вогнетривкі тільки попелом трохи спорошені мрії
на червоній сирені в безглуздім потоці автомашини
відстань ділиш на швидкість й на практиці віриш в дотичне
час і ти
час іти
для пожежників вже не доводять мовляв теорем британські учені
вогнегасників не ношу лиш слова як пісок по брезенту
і з під каски очей догорілі жарини безмовного жалю
час і ти
час іти
я люблю але з ранком твоїм так завчасно мої зміни кінця добігають
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2016
автор: Андрій Люпин