В тихий вересень, в теплий вечір
Крига серця пішла на злам.
Вітер ніжно цілує плечі,
Небо фарою світить нам
В літнім барі, де скрипка плаче
Під смичком митця-скрипаля.
Серце в грудях тривожно скаче -
Вниз – на «до», вверх – на «соль» і «ля».
Стіл святковий. Розмова мила.
Жар малює туге кільце.
Доля наші дороги зшила.
Щиро дякую їй за це.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)