Ще трохи бачу…

Ще  трохи  бачу,  чую  і  живу,
Ще  люди  зустрічаються  чудові.
І  гріє  щедро  сонечко  любові,
І  діаманти  сипле  хтось  в  траву.

Іще  в  промінні  музика  звучить,
Троянди  від  кохання  шаленіють.
Ще  полуниць  спокуса  тиха  спіє,
Метелик  на  побачення  летить.

Вклоняюся  природі  за  дари.
Я  ще  прощаю,  вірю  й  поспішаю.
Ще  навкруги  прекрасне  помічаю.
Я  хочу  ще  зі  світом  говорить!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688996
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2016
автор: Валентина Голубівська