Сидів на листі ангелочок,
тримав у руці жовтий листочок,
а був листочок той кленовий
і трішки різнокольоровий.
Чому сумненький ангелочок,
складене крильце як листочок,
заплетені у нього кіски,
на оченятах може слізки?
Сидить сумний наш ангелочок,
бо утомився він діточок
за сьогодні доглядати,
треба ангелику відпочивати.
Одягнув новеньку сорочину
і у лісочку відпочине,
на осінь він милується
і різнобарв’ям зачарується.
Пора вже ангелочку спати,
щоб завтра знову захищати
дітей, а ще усіх дорослих,
хто заслужив і за них просять…
15.09.2016.
Картина Віктора Низовцева.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688998
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 15.09.2016
автор: Светлана Борщ