Вечір, тиша і зірки

Вечір,  тиша  і  зірки

Вечір,  тиша  і  зірки
будуть  часом  для  душі,
коли  дум  живі  свічки
зніжать  барвами  дощі,
ставши  світлом  ліхтарів,
оживуть,  немов  дива,
а  з  піснями  піснярів
їх  чарівність  як  нова.

За  річками  тих  думок,
що  зі  смерком  потечуть,
радо  лину  на  ставок,
де,  мов  квіти,  зацвітуть
в  сяйві  спокою  води
миті  щастя,  милі  сни,
в  них  спасінням  від  біди,
сяєш  сонцем  тільки  ти.

Лиш  на  зорі  подивлюсь,
що  осяяли  цю  ніч,
любо  в  тиші  розчинюсь
і  в  мені  вселився  клич:
Почуттями  дати  знак
і  коханням  донести,
що  з  тобою  саме  так
мрію  вечір  провести.

Сівши  тихо  на  траву,
що  на  березі  росте,
ми  відчули    наяву
щастя  наше  є  просте.
Щастя  бачити  цю  ніч,
що  у  сяйві  аж  блищить,
чудом  є  для  наших  віч
бачить  світло,  що  дощить.

Лиш  на  зорі  подивлюсь,
що  осяють  кожну  ніч,
любо  в  тиші  розчинюсь,
щоб  відчути  серця  клич.
Як  з  тобою  обіймусь,
не  сказавши  жодних  слів,
сяйвом  ночі  обернусь,
почуттям  яснити  спів.

Віктор  Цвіт  11.09.16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2016
автор: Віктор Цвіт