Сонечко моє рідненьке гріє мою душу...
Обіцянку, що дала, милий, не нарушу!
Буду ждати-виглядати з ранечка до ночі,
Не закрию ні на мить свої сині очі!
Буду ждати-виглядати, готувать, серденько,
Щоб, коли вже ти приїдеш, пригощать смачненько,
Буду ковдри вибивати, прибирати, прати,
Щоб було приємно, любий, коли будем спати...
Як згадаю поцілунки... Струм біжить по тілу!
Дочекаюсь тебе, ясний, ти ж бо там по ділу.
Дочекаюсь, ти приїдеш, бо мене кохаєш,
Говорив, що у серденьці завжди мене маєш.
16.09.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2016
автор: Людмила Дзвонок