Відпускаю вас, божевільні,
Летіть собі світ за очі!
Дні без вас були б стабільні,
Здійснилися б мрії жіночі!
Відпускаю вас, невгамовні,
У широкий світ, поміж люди!
Ви– муки мої невимовні,
Що стискають серце і груди!
Відпустила! Тиша зрадлива
Стукіт серця мого не сховала...
Серед ночі осіння злива
Вас горіхами розсипала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2016
автор: Дарія Типчук