Ми шукаємо десь щось одне
А завжди віднаходимо й інше.
Розум наш все ніяк не збагне
Чом матерії темної більше?
Чом заманює простір уверх
Паралелі шукати світами?
Мозок наш в еміграції черг,
У комп’ютерних схемах, програмах.
Чом в небес на Землі голубінь –
Хоч і космос порівняно чорний?
Чом світліє туманів глибінь
Від чаруючих звуків валторни*?
Що ж таке? Що за диво чудне
Бере верх понад нами незримо?
Чом сміливе кругом прошмигне –
Боязке ж простоїть за дверима?
Чому звичкою стало у нас
Виживати в умовах абияк,
І наш розум дволикий на раз
Б’є так боляче нам же по шиях?
Чом вляглось роздоріжжя кругом,
Й головна перекрита дорога?
Чом ключі, що збирали разом,
І PIN-код загубили від Бога?
валторна*- мідний музикальний духовий інструмент,
що має м’який наспівний звук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2016
автор: Микола Поділля