Гудуть машини невпопад,
Складають свої рими,
Біжу крізь день із ними в ад
Й вночі не до спочину...
А ритм ті раз у раз перерива,
Збивають думи мої…
А я борюся: не втікать!
Хоч і дурію вже від цього…
Кричу, зову: - Та визволи ж мене,
Німію я без тебе, як небога!
Не чуєш, чи не можеш те почуть...
Ми браття із тобою по неволі…
Гудуть машини поміж ритм
Що божеволію без тебе…
У нову днину, чи в минулу ніч,
Ні, я втечу! Від тебе, чи від себе…
27.08.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2016
автор: Лєна Дадукевич