Лише моя любов, і я.
І тільки смуток б’ється жить із волі.
Сподіванка, надія – не твоя,
У моїм серці цькована до крові.
І стихло танго бистрих вихрів-снів,
Кружляє в попелі прибита доля.
А я її хотіла – ти не хтів.
І лиш дрібненькі скалки душу колять.
© Жанна Білавич, 02.03.06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2016
автор: Жанна Білавич