Лиш зранена душа карбує вірші,
А ран у Миколая вистача:
Чорнобиль, доля, нелегка, найбільше ж
Інсульт, нежданий, нерви розкачав.
Його життя, мов книга на долоні,
Цей не сховає у борні плече,
Такого не зламати у полоні,
Бо не дозволить українця честь.
Життя його – не сонячна картина,
Де все «в ажурі» – щастя є й любов.
Він – Україні віддана дитина,
І сам собі порадник, друг і Бог.
Не скривить другу й ворогу душею,
Не раз життя «на грані» теж було,
Та за Вкраїну навіть за межею
Він піде в бій один і напролом!
16.09.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689308
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.09.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)