У вересні – літо, не втомлена спека,
Дощам не дає, навіть, жодного шансу,
Хоча вже самотнє гніздо без лелеки,
Криниці міліють і осінь у трансі.
І небо бездонне в блакитній палітрі,
Лягає на плечі осінньому дню,
Крильми помахали птахи перелітні,
Ідуть літо й осінь по цій авеню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689313
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2016
автор: Шостацька Людмила