Не змушуй любити не тих...
Розірветься серце навіки, -
Не зцілять тієї каліки
Ні десять, ні сорок святих.
Не змушуй, бо кулю з багна
Не вилити; хай непотрібних
Всього дев"ять грамів, та срібних,
Чогось таки варта вона?
Не змушуй в обійстя зайти,
Де трунком наповнені чари.
Я бажана там, як татари -
До столу сідай і тремти.
Не змушуй дивитись униз,
Коли розправляються плечі
І відсіч даю колотнечі, -
Мене не штовхай на карниз.
Не змушуй любити не тих,
Розірветься серце і стане.
Надія повік не дістане,
Бо час, зупинившись, застиг...
Не змушуй любити не тих.
17.09.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2016
автор: Ліна Ланська