Зазирни в мою ніч. У ній безліч зірок.
Порахуй від одної до ста.
І я знову зроблю необдуманий крок.
Я занадто дурна і проста.
Я у прірву лечу від одного "привіт",
І злітаю до неба від сміху.
Ти назавжди змінив мій обмежений світ,
Коли випав туди з першим снігом.
Не дивися назад. Бо захочеш піти.
А цього я не зможу простити.
Я самотня до сліз. Я така ж, як і ти.
Обіцяй мені часто дзвонити.
Обіцяй, що прийдеш, коли сонце зійде.
Я ж наївна. Я буду чекати.
І так щиро в душі сподіваюсь на те,
Що зі снігом будеш випадати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2016
автор: Svetok