Парує тепла річечка
спогадів про літо,
тихо плинучи
крізь безмежний простір
Всемогутньої
Непереможної
Осені...
Яскравіє у тому
молочно-білому літеплі,
перекочується яблучком
червонобоким
маленьке серце моє,
гріючись в останньому
теплому прихистку
вистигаючого
Літа....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689405
Рубрика: Верлібр
дата надходження 18.09.2016
автор: Мирослава Жар