Я можу абсолютно все,
Коли у хід пускаю руки.
Ніхто, крім себе, не спасе,
Не те, що візьме на поруки.
Можливість ліпше віднайти,
Аніж причину чи відмазку.
Я із дилемою на "ти" -
Не дивлячись зриваю маску.
Шумить словами ворожби
Буденна однотонна п'єса -
Охочих вистачить завжди
Палки вставляти у колеса.
Мене до цілі час несе
Крізь перевтомлення, крізь муки.
Я можу абсолютно все,
Коли у хід пускаю руки.
(18.09.2016.09:00.№304)
Донецька обл.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689442
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.09.2016
автор: Вадим Косарєв