-Сину мій сину, моя ти кровино,
Яка ж то доля твоя нелегка.
Вертайся додому, вертайся дитино,
Допоки, синочку, я ще жива.
Тебе синочку мій милий,
Як зіницю ока я берегла.
Хлопчику, синочку любий,
Чому доля твоя така нелегка.
Я ж тебе до добра привчала,
Щоб зла ніколи ти не творив.
Поважати старших навчила,
І щоб ближнього завжди любив.
-Мамо ненько, голубко сивенька,
Мене виглядаєш, з далеких доріг,
Мене виглядаєш, моя ти рідненька,
І Бога благаєш, щоб мене оберіг.
Мене, матусю, ти виглядаєш,
І молитви свої щиро читаєш.
Щасливої долі у Бога благаєш,
Щоб від лиха мене захистить.
Молися, матусю, моя рідненька!
За Україну, за вільний наш край,
Щоб настала кращая доленька.
І побратимів моїх, також згадай!
-Ой сину, єдиний мій сину!
Біліє як сніг моя голова.
Давно не бачу, тебе, дитино,
І вісточки довго, довго нема...
-
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689470
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.09.2016
автор: dashavsky