Іноді так хочеться втекти від буденності життя
у сон,
в унісон,
щоб забути, не бачити, не чути.
Взяти з собою горнятко теплого какао
та пірнути у вир сновидінь,
низький уклін
усім істотам.
Іноді хочеться подарувати квітку
першій зустрічній дівчині:
зробити приємне,
тепле,
красиве.
Просто так полетіти у космос,
щоб знайти для людства
новий дім,
новий світ,
нових себе.
Закутатись у плед з коханою людиною
і дивитись фільми,
відчуваючи єдність
маневреність
життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689499
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 18.09.2016
автор: Arthur Savchuk