Лиш подумки знову у смутку осінніх мелодій,
До тебе так ніжно і гаряче я пригорнусь…
Твій дотик на тілі залишився, знаєш, відтоді,
Коли ти уперше несміло його доторкнувсь…
Так можна кохати, повір, все життя кохати…
Зійшлись із рахунку проведені ночі і дні,
Бо варто лиш очі хороші твої згадати,
Й твій дотик, котрий вже назавжди живе в мені…
© Вікторія Іваницька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2016
автор: Victoria Ivanitska